Як дізнатися правильний тиск у шинах для вашого авто

Найчастіше тиск у колесах починають перевіряти тоді, коли автомобіль погано відгукується на кермо або зовсім відмовляється їхати. Як і в багатьох складних ситуаціях, тут легше запобігти появі проблеми, ніж потім її усувати.

Значення правильного рівня тиску часто недооцінюють, проте цей показник впливає на багато важливих характеристик автомобіля. Наприклад, на те, як він веде себе на дорозі, коли зноситься підвіска та її окремі деталі, скільки прослужать диски та покришки. Уважне ставлення до тиску в колесах дозволить автовласнику продовжити термін служби свого транспортного засобу, а також допоможе суттєво скоротити витрати на його утримання.

Тиск у шинах: який буває, чим характеризується

Тиск повітря в автомобільних покришках може бути нормальним, надлишковим або недостатнім. Оцінка провадиться щодо даних, наданих виробником транспортного засобу. Кожен виробник надає своїм клієнтам інформацію про те, який тиск має бути у шинах його авто.

Нормальний тиск характеризується тим, що колесо стосується дорожнього полотна повністю, тобто по всій площі контактної плями. Звичайно, в моменти розгону, гальмування та на поворотах контактна область може змінювати свою форму, але при русі по прямій вона повинна залишатися стабільною. Нагадаємо, що пляма контакту (робоча область, зона контакту) – це опорна частина шини, яка безпосередньо стикається з дорогою.

Якщо автомобіліст допускає зниження тиску в покришках нижче за встановлену норму, це обов'язково позначається на формі плями контакту. З одного широкого кола воно перетворюється на дві області, які припадають на боковини. Це означає, що колеса спираються не на весь протектор, а на його бічні зони. При цьому центральна навпаки трохи зминається.

Що відбувається з такими покришками:

•  знос стає нерівномірним і шини передчасно виходять із ладу;
•  зростає норма витрати палива, оскільки збільшується опір коченню;
•  погіршується керованість, водій може втрачати контроль над автомобілем під час переходу на високу швидкість;
•  з'являються складнощі з проходом ям та рельєфів на дорозі. Через це підвищується ризик появи гриж. Якщо колесо отримає сильний удар, воно може деформуватися або розбортуватися.

Надлишковий тиск також несприятливо впливає на функціональність шин та автомобіля загалом. В цьому випадку пляма контакту зменшується в площі та зміщується до центральної частини покришки. Бічні зони протектора не стосуються дорожньої поверхні. Результатом є швидке стирання компаунду, а також ряд наслідків:

•  незважаючи на підвищення розгінної динаміки, суттєво погіршується керованість, особливо на високій швидкості та під час входження в повороти;
•  через високу напругу перекачане колесо ризикує лопнути. Це може статися при бічному ударі або наїзді на вибоїну;
•  такі покришки стають помітно жорсткішими, а значить, знижуються амортизаційні характеристики. При їзді нерівною дорогою з ямами і вибоїнами підвіска буде піддаватися високому навантаженню і її деталі можуть вийти з ладу;
•  зростає довжина гальмівної дистанції, особливо на мокрому асфальті та льоду;
•  знижується акустичний та механічний комфорт. Водій та його пасажири відчуватимуть вібрацію та дорожній шум.

Ще одна поширена ситуація – різний тиск у шинах одного автомобіля. Експерти кажуть, що за такого порушення норми колеса зношуватимуться з різною швидкістю. Більше того, при керуванні транспортним засобом водій помічатиме занесення в той бік, де в колесах тиск нижчий.

З цього випливає, що потрібно перевіряти не тільки рівень тиску в кожному колесі, але і збалансованість цього параметра. Покришки на одній осі повинні мати однаковий тиск.

Як дізнатися, який тиск нормальний для вашого автомобіля

Зазвичай фахівці рекомендують дотримуватись тиску в межах 1,9-2,5 бара. Але це загальний стандартний діапазон. Кожен автовласник повинен вміти коригувати його відповідно до вказівок виробника його транспортного засобу.

Достовірні дані знайти досить просто, вони наведені у сервісній книзі. Якщо ж вона недоступна, інформацію легко знайти в Інтернеті в спеціальних зведених таблицях. Також можна звернутися за консультацією до майстрів у шиномонтажній майстерні.

Є ще один надійний спосіб – знайти дані про рекомендовані параметри внутрішнього тиску на самому автомобілі:

•  на наклейці, розміщеній на стійці кузова;
•  зсередини на кришці бензобака;
•  на табличці у бардачку.

Багато сучасних автомобілів забезпечені не наклеєними табличками, а QR-кодами. Як правило, коди розташовані в тих самих місцях. Після сканування ви побачите необхідну інформацію (таблиці та рекомендації) у своєму смартфоні.

У мережі можна знайти цікаві сервіси, які дозволяють розрахувати рівень тиску для шин конкретного транспортного засобу. Як правило, там потрібно вказати марку та модель транспортного засобу, а також рік його випуску. Іноді калькулятор просить вибрати ще масу авто та сезон. В результаті, ви отримаєте рекомендації щодо того, який тиск має бути в покришках по осях, відповідно до кліматичних умов та рівня навантаження.

Деякі виробники шин наносять інформацію про оптимальний тиск на поверхню покришок. Ці дані розміщені окремо від типорозміру та вказані у фунтах на квадратний дюйм. Однак це вказує лише на максимально можливий рівень навантаження – максимальний тиск у шинах. Вирішивши накачати покришки до цього рівня, ви, швидше за все, спровокуєте їхній розрив.

Як вимірювати тиск

В ідеальних умовах перевірку внутрішнього тиску варто проводити не рідше ніж раз на місяць. Однак якщо автомобіль використовується інтенсивно і часто, краще робити це раз на тиждень. В обов'язковому порядку перевірка повинна проводитися під час підготовки до тривалої подорожі, а також після того, як автомобіль якийсь час простояв без руху. Експерти наполягають на тому, що перевіряти тиск необхідно при різкій зміні погоди, коли стався стрибок температури. Коли покришки були замінені при зміні сезонів, тиск потрібно перевіряти відразу після установки, а також після проходження перших 100 км.

Вимір тиску дуже легко провести в домашніх умовах або на базі будь-якого шиномонтажу. Для процедури знадобиться манометр. Цей прилад може мати різний принцип дії:

•  стрілочний манометр зустрічається найчастіше. Він точний, але чутливий до падінь та перевантажень;
•  механічні прилади мають вигляд металевого стрижня із пружиною. Вони дешевші і набагато краще захищені від пошкоджень, але не відрізняються високою точністю;
•  електронні манометри є оптимальним варіантом, оскільки на них не впливає температура, а показання їх максимально точні. Єдиний нюанс – потрібно стежити за батарейками.

Зазвичай тиск усередині шин вимірюють в одиницях – барах. Щоправда, деякі стрілочні манометри мають подвійну шкалу, де є бари і psi. 1 бар співвідноситься до 14,5 psi.

До речі, не обов'язково купувати власний прилад. Можна вирушити на велику заправку та пошукати там пункт підкачування шин із манометром.

Деякі сучасні автомобілі випускаються із вбудованою системою контролю тиску в колесах Tire Pressure Monitor System, TPMS. Якщо показник опускається нижче за певне значення, водій отримує сигнал на панель бортового комп'ютера.

Подібну систему легко купити та встановити як додаткове обладнання. Її дія аналогічна до заводської - датчики монтуються на колеса, а контрольний блок розміщується всередині салону. Дані постійно фіксуються та передаються на екран. Водій може бачити тиск на температуру кожного колеса. Вартість таких систем варіюється в залежності від того, який функціонал у них закладено.

Як працює система контролю тиску

При зборі інформації від датчиків ABS (швидкість обертання кожного колеса) блок управління відзначає уповільнення одного з них. На панелі приладів з'являється позначка, щоб водій зміг відреагувати. Коли тиск буде відрегульовано, потрібно натиснути кнопку скидання показань, щоб зафіксувати нові дані.

Самі датчики розташовуються усередині колеса. Їхні показання вловлюються антеною і потім надходять на екран бортового комп'ютера. Прилад вміщує те, що дані будуть доступні в режимі реального часу, а водій зможе їх перевіряти, коли йому буде зручно. Цікаво, що різні виробники проектують для датчиків різні конструкції. Деякі випускають системи з абсолютно однаковими датчиками для всіх чотирьох коліс (Мерседес, Фольксваген), а інші передбачають строгу навігацію для кожного датчика (Хендай, Субару). У другому випадку необхідно суворо відстежувати правильність оснащення кожного колеса. Якщо переплутати датчики подекуди, їх показання зіб'ються.

Якщо ви волієте перевіряти тиск за допомогою манометра, це потрібно робити, коли покришки холодні. Тобто, до виїзду чи за кілька годин після того, як рух припинився. Ковпачок на ніпелі необхідно відкрутити та встановити на нього манометр. Отримані дані звіряють з нормативними та потім регулюють тиск. У разі недостатнього – підкачують компресором, а при надмірному натискають на золотник у ніпелі та випускають зайве повітря. Наприкінці потрібно повернути ковпачок на місце.